- ДЛЯ УЧНІВ
Як краще виконати домашнє завдання.
Склади план на день
Щовечора плануй
наступний день. Роби це в письмовій формі — на паперових
чи електронних носіях. Дотримуйся принципу «від загального
до конкретного», тобто плануй від більшого до меншого.
Розбивай роботу на частини
Починай з коротких
завдань, бо вони допомагають зрушити з мертвої точки. Як казав
Конфуцій, шлях у тисячу миль починається з першого кроку.
Визнач строки
Для кожного завдання
визначай кінцевий строк виконання. Обов’язково враховуй результати зробленого
раніше й аналізуй використаний робочий час. Це дасть змогу виявити
помилки й знайти способи усунення наслідків цих помилок.
Ділися своїми планами на день з батьками
Батьки тобі допоможуть
оптимально скласти плани на навчальну чверть, семестр і канікули.
Борися з «поглиначами часу»
Спілкуйся в інтернеті
й дивися телевізор дозовано: не більше години на день.
Відпочивай удень
Достатньо заплющити
очі й просто посидіти або полежати 5 хв, аби відновити внутрішню енергію. Відпочити
від розумової праці допоможуть фізичні вправи.
Пам'ятки
ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
ВИКОРИСТАННЯ КАРТИ, ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНИЙ ДОКУМЕНТ?
ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНУ ПОДІЮ?
ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ЯВИЩА
ХАРАКТЕРИСТИКА СУСПІЛЬНИХ ВИСТУПІВ ТА РУХІВ
ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙНИ
ЯК ВИВЧАТИ РЕВОЛЮЦІЮ?
ХАРАКТЕРИСТИКА І ОЦІНКА ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ
ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ?
ОЦІНКА ІСТОРИЧНОГО ФАКТУ
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ'ЯТКИ
ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНУ КАРИКАТУРУ?
ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНУ ФОТОГРАФІЮ?
ПОРІВНЯННЯ ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ ТА ЯВИЩ
ЯК НАВЧИТИСЬ ВИЗНАЧАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ?
ВИЗНАЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ
ЯК ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, УЗАГАЛЬНЮЮЧИ ФАКТИ?Історія України
7 клас.pdfAdobe Acrobat Document 879.9 KB
Іст України в таблицях і схемах.10-11 клAdobe Acrobat Document 7.1 MB
ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.pdfAdobe Acrobat Document 214.7 KBІсторія України
Історичні постaті ЗНО.pdfAdobe Acrobat Document 1.1 MBІсторичні портрети - Всесвітня історія
Історичні портрети - 6 клас
Історичні портрети - 7 клас
Історичні портрети - 8 клас
Історичні портрети - 9 клас
Історичні портрети - 10 клас
Історичні портрети - 11 класГотуємось до написання науково-дослідницької роботи.
Наукове дослідження – це процес вироблення нових знань, який характеризується об'єктивністю, доказовістю, точністю і можливістю відтворення.
І. Як сформулювати назву в науковому дослідженні?
1. Назва наукової роботи повинна бути:
- актуальною, недостатньо вивченою, викликана інтересом юного науковця;
- лаконічною, місткою та відповідати стильовим особливостям;
- точно вказувати на тему та відображати основну проблематику;
- сформульована у межах 5±2 компонентів.
- у формі запитання;
- як перелік якихось проблем;
- розпочинатися словами: "До питання...", "До проблеми..." тощо;
- називатися чужоземними словами, якщо без них можна обійтися, знайшовши потрібний лексичний відповідник в українській мові.
1. Обери тему дослідження:- обирай цікаву для тебе та актуальну тему;
- прислухайся при обранні теми до порад керівника секції або вчителя, який буде допомагати тобі виконувати наукове дослідження.
- дай собі час для осмислення суті обраної теми, не поспішай;
- постійно думай про обрану тему, намагайся визначити шляхи розв'язання цієї проблеми відповідно до вже відомих результатів досліджень та практичного запиту;
- сформулюй тему коротко і так, щоб назва відповідала суті обраної проблеми і вказувала на мету дослідження.
- збирай інформацію з усіх доступних для тебе джерел – наукових книг, журналів, статей, максимально використовуй можливості комп'ютера, мережі Internet;
- інформацію систематизуй та розклади по конвертах, розпиши по картках тощо;
- роби закладки та помітки олівцем;
- проаналізуй зібрану інформацію, тобто з'ясуй, чи існують вже засоби вирішення обраної тобою проблеми, визнач позитивні та негативні сторони цих засобів, оціни їх економічну вартість тощо.
- на основі проаналізованої та систематизованої інформації сформулюй власну проблему, визнач її цілі та завдання.
1. Для отримання максимальної кількості корисної інформації при читанні дотримуйся певних правил:- з'ясуй назву книги або статті;
- зверни увагу на рік випуску та видавництво, щоб визначити давність та достовірність матеріалу;
- розберись в основному змісті книги та вичлени факти, потрібні для твоєї роботи;
- знайди нові або суперечливі факти, які підлягають перевірці або критиці.
наприклад:- читай без регресії, тобто переглядаючи очима текст, доки він не буде прочитаний увесь, і, перечитуючи його знову після деякого осмислення (такий спосіб опрацювання матеріалу забирає багато часу);
- читай без артикуляції, тобто не роби зайвих рухів губами або язиком під час читання;
- читай не окремими словами, а змістовними блоками;
- під час читання виділяй ключові слова та опорні пункти;
- під час читання займи зручну позу і будь уважним:
- не читай відразу після прийому їжі, або коли ти стомлений;
- роби перерви під час роботи з літературою – після кожних 20 хвилин читання зроби паузу 5 хвилин, після кожної прочитаної книги відпочивай 20 хвилин
Якщо наукове дослідження вимагає проведення наукового досліду або експерименту, обов'язково візьми до уваги таку послідовність дій:
- ознайомся з методикою організації та проведення дослідження;
- визначся, у який період (взимку, влітку, вдень, вночі тощо), при якій температурі, протягом якого терміну, якими засобами, скільки разів тощо потрібно буде проводити дослід або експеримент;
- склади перелік необхідного обладнання;
- підготуй необхідні для проведення досліду або експерименту матеріали;
- проведи дослід або експеримент;
- опрацюй, систематизуй та проаналізуй отримані результати;
- обчисли похибки отриманих результатів;
- порівняй їх з існуючими результатами аналогічних дослідів або експериментів;
- сформулюй висновки;
- оформи письмовий звіт.
V. Як написати науково-дослідницьку роботу?
1. Розроби план науково-дослідницької роботи, в якому передбач основні структурні компоненти:
o вступ, який повинен містити обґрунтування проблеми дослідження (її актуальність, предмет та об'єкт дослідження, його практичну значущість тощо), мету та конкретні завдання, які ставляться в роботі, наукову новизну, практичне значення, короткий опис існуючих досліджень обраної Вами проблеми, відомості про апробацію, тобто вказати, чи виступав доповідач з даною темою перед членами свого наукового товариства, на шкільній науковій конференції та конференціях різного роду;
o основна частина, в якій описується саме дослідження або експеримент, засоби його виконання, результати, отримані в результаті експерименту, їх порівняння з існуючими рішеннями проблеми;
o висновки, де зазначаються основні результати, які отримані в ході дослідження або внаслідок порівняння власних результатів з аналогічними дослідженнями у цій галузі, шляхи практичної реалізації зазначеної проблеми тощо.
2. Розподіли на частини згідно плану всі матеріали, які ти опрацював та зібрав під час роботи.
3. Напиши чорновий варіант роботи:
o пиши текст на одній сторінці аркуша;
o аркуші нумеруй;
o не відступай від змісту;
o якщо робота виявилась дуже об'ємною, вилучи з неї все, що не розкриває тему.
4. Оформи чистовий варіант роботи:
o віддай готовий чорновий варіант роботи науковому керівнику для редагування;
o підготуй матеріали для чистовика.
VI. Як оформити науково-дослідницьку роботу?
Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій базі (посилання на відповідну літературу, її перелік) і відображати власну позицію дослідника.
Наукову роботу необхідно друкувати на білому стандартному папері формату (20,5 х 29 см).
Робота друкується в 2-х примірниках.
Робота підлягає оцінці та рецензуванню відповідної комісії фахівців. Від наукових учнівських товариств (об'єднань) на обласний конкурс-захист представляють роботи переможців 1-го етапу, які набрали не менше 80 балів згідно з положенням, з рецензією наукового керівника учнівського товариства та заявкою на участь.
Мова роботи повинна бути точною, чіткою, зрозумілою і позбавленою подвійного тлумачення; треба уміло використовувати наукову термінологію, вичитати на грамотність, перевірити цитати, дати, прізвища, цифри.
1. Оформити наукову роботу відповідно до структури:
титульний лист (містить найменування навчального закладу, де виконана робота; назву секції; назву роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання (якщо є), прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника; місто і рік);
зміст (містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних компонентів роботи: вступу, розділів та підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків);
вступ (розкриває сутність, стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Висвітлює актуальність дослідження, об'єкт та предмет дослідження, мету та завдання дослідження, практичне значення отриманих результатів);
основна частина (складається з розділів, що висвітлюють теоретичні питання та практичний експеримент дослідження);
висновки (відображають найважливіші результати, що отримані у роботі);
список використаних джерел (містить бібліографічний опис джерел, що використані під час роботи над темою. Кожне джерело починається з нового рядка згідно алфавітного порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім – іноземними).
2. Відредагуй написане, тобто перевір, чи відповідає зміст роботи обраній темі, висновки – завданням дослідження або експерименту.
3. Виправ орфографічні, граматичні та стилістичні помилки.
4. Надрукуй чистовик відповідно до Положення про обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України.
5. Підготуй та оформи додатки – таблиці, діаграми, графіки, фотографії, малюнки тощо.
VІI. Як підготуватися до захисту науково-дослідницької роботи?
1. Загальні рекомендації:
добре сприймається емоційний та короткий за тривалістю (не більше 10 хв.) виступ;
використовуй тільки зрозумілі для аудиторії терміни;
розповідай, а не читай;
максимально використовуй наочність;
намагайся передбачити можливі запитання.
2. Техніка підготовки:
склади план доповіді, який повинен відповідати плану науково-дослідницької роботи;
у доповіді виділи: актуальність проблеми, мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, його практичне значення. Основну частину виступу присвяти висвітленню методів та етапів дослідження, і, найголовніше – аналізу його результатів. Сконцентруй увагу на власному внеску вирішення цієї проблеми;
випиши на окремі картки матеріал кожної частини, які ти вважаєш за потрібне включити до доповіді, та розклади їх за порядком;
проведи попередній хронометраж свого виступу та доведи його до потрібного часу;
підготуй чітку та яскраву наочність;
потренуйся виступати перед дзеркалом, батьками, друзями, науковим керівником.
Рекомендації виступаючому:
розпочни свій виступ з привітання журі та аудиторії;
назви своє ім'я та прізвище, навчальний заклад, клас або гурток, де
навчаєшся, назву роботи, прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника;
будь ввічливим до аудиторії протягом усього виступу, не повертайся до слухачів спиною, доповідай голосно та чітко, ввічливо відповідай на запитання та зауваження;
по закінченню доповіді подякуй аудитори за увагу.
4. Скористайся порадами психологів:
оратор-початківець повинен запам'ятати текст виступу після кількаразового його повторення;
бережи голос за кілька днів перед виступом. Уникай холодних напоїв, розмов на морозі, голосних криків тощо;
якщо ти сумлінно підготуєш виступ, то впевнишся у своїх силах і таким чином відвернеш одну з причин хвилювання;
за кафедрою займи зручну позу, оглянь слухачів, але говорити не поспішай – глибоко вдихни і повільно починай говорити;
будь впевненим у собі, але впевненість не повинна переходити у самовпевненість;
не виставляй на показ особисті хвилювання;
не став під сумнів значущість виступу, не знижуй свій престиж вибаченнями з приводу того, що не зовсім готовий, не вмієш говорити або маєш мало часу;
коли потрібно заглянути в рукопис виступу, опусти очі, але голову не нахиляй;
будь-які рухи, пози, жести, міміка виправдані лише тоді, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів;
силу голосу пристосовуй до акустики і розмірів приміщення;
не говори, кали пишеш на дошці, тобто коли стоїш до слухачів спиною;
не бійся робити пауз, проте намагайся не заповнювати їх річними звуками ("е-е-е", "ну" тощо);
не затягуй промову, тому що пік уваги слухачів знаходиться посередині відрізку часу, який відведений для виступу;
не порушуй регламент: це може викликати протест аудиторії;
найкращий темп усного виступу 75-85 слів за хвилину. Але потрібно час від часу змінювати темп мовлення як засіб активізації уваги слухачів;
чергуй довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти, а нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною;
основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним;
зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування повинні відповідати конкретній ситуації;
ставлення людей до тебе ніби віддзеркалює твоє ставлення до них. Усміхайся – і вони усміхатимуться у відповідь;
не забувай, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи.
VІIІ. Як оцінюється проведене тобою наукове дослідження?
Проведене тобою наукове дослідження оцінюється під час обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України.
Конкурс-захист науково-дослідницьких робіт проходить у два тури. Програма роботи кожної секції на конкурсі передбачає три етапи:
1 етап. Конкурс науково-дослідницьких робіт.
2 етап. Виконання контрольних завдань з базової дисципліни.
3 етап. Захист науково-дослідницьких робіт.Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:- коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
- де вони проходили;
- за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
- який розвиток вони отримали надалі;
- яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
- яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
- який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
- випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
- які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
- коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
- на який період історії людства вони припадають;
- як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
- як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
- складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
- правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
- запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
- навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
- зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
- працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
- на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
· Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).
· Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.
· Дай відповідь на питання.
· Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.
· Зроби висновки після відповідного аналізу.
· Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.
· Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:- чи документ доповнює текст підручника;
- чи один з них поглиблює інформацію, що міститься в другому;
- чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.
· Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
· Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.- читання мовчки або вголос;
- виписування дат;
- складання хронологічних таблиць;
- робота з термінами, географічними назвами, висновками;
- виписування імен історичних персоналій;
- відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
- формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
- складання плану чи тез.
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи
переказ про подію з уст дослідника).
Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.- Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
- Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
- Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
- Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
- Якими мотивами керувався автор документу?
- Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
· Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
· При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).· Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:- знайди спільні чи близькі за часом дати;
- порівняй події;
- зроби висновки.
· Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.· Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.
· У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.- Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
- Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
- Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
- 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
- Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
- Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
- 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
- Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).- Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
- Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
- Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
- Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
- Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
· Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.
· До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
· Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
· Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
· Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).
· Визначити походження (стан) цієї людини.
· Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
· Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.
· Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
· Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
· Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
· Як ви оцінюєте його діяльність?
· Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).- Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
- Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
- Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
- Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
- У чому значення діяльності цієї особистості.
- Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).- Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
- Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
- Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
- Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
- Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:- засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
- виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
- чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
- порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.